Мода — як код ідентичності. Література — як ключ до глибших сенсів.

СТЕАМ-урок у РЦ ПТО №1 м.Кременчука. СТЕАМ-весна замість СТЕАМ-тижня01.05.2025 навчальний простір аудиторії РЦ ПТО №1 м. Кременчука перетворився на артстудію, лабораторію краси й емоційний театр. Викладачки Корчукова Маргарита і Тіщенко Неля провели відкритий СТЕАМ-урок «Мода як код: характери героїнь роману «Місто» Валер’яна Підмогильного через зачіски та макіяж» у групі ПВ-23-3. Ми поринули у 1920–30-ті: епоху емансипації, джазу, флеру та боротьби за жіночу самість.

Героїні роману ожили в нашій аудиторії — Надійка, Зоська, Рита. Їхні образи ми вивчали не лише через слова, а й через… зачіски, макіяж, стиль, хімію й історію!

Ми дізналися, як готували помаду з сажі та воску, чому макіяж міг бути небезпечним, і як форма хвиль у зачісці мала… математичну точність!

Ми говорили про стиль як мову особистості, а зачіску — як акт бунту або ніжної надії.

Наші учні не лише аналізували, а й творили: ескізи, образи, фотоперевтілення в героїнь літератури. Фінальним акордом стала фотосесія й «живий театр»: кожна учениця обрала героїню, яка найбільше відгукується сьогодні її серцю. І поставила запитання собі: яка я насправді — Надійка, Зоська чи Рита?

Цей урок — доказ того, що література може бути не лише в тексті, а й у погляді, жесті, зачісці.Коли мистецтво зустрічається з професією — народжується не просто знання, а стиль.Цей урок був запланований до проведення в рамках традиційного СТЕАМ-тижня. Але сьогоднішні події вносять корективи: не відміняють заходи, а розтягують їх у часі. Наш тиждень перетворився на СТЕМ-весну, що триває досі: частину заходів ми вже провели. Бо навіть у найтяжчі часи — ми навчаємо, надихаємо й створюємо красу.