На цій сторінці:
- Звіт з методичної роботи за 2020- 2021 н.р.
- Звіт з методичної роботи за 2021- 2022 н.р.
- Нормативно-правова база
- Структура методичної роботи
- Робота над єдиною методичною проблемою
- Методичний день
Звіт з методичної роботи Регіонального центру професійно – технічної освіти № 1 м. Кременчука за 2023 – 2024 н.р.
Завантаження…
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці Звіт з методичної роботи Регіонального центру професійно – технічної освіти № 1 м. Кременчука за 2022 – 2023 н.р.
Звіт з методичної роботи Регіонального центру професійно – технічної освіти № 1 м. Кременчука за 2020 – 2021 н.р.
Звіт з методичної роботи Регіонального центру професійно – технічної освіти № 1 м. Кременчука за 2021 – 2022 н.р.
Нормативно-правова база
Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, затверджене наказом МОН від 12.12.2000 № 582 «Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти»
Завантаження…
Структура методичної роботи
Методична робота – важлива складова післядипломної педагогічної освіти, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виробничого процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.
Методична робота у Регіональному центрі професійно-технічної освіти № 1 м. Кременчука організована на основі Положення про методичну роботу в професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2000 № 582.
Завантаження…
Метою методичної роботи у РЦ ПТО № 1 м. Кременчука є:
Забезпечення неперервного і цілеспрямованого професійного розвитку педагогічних працівників відповідно до сучасних вимог.
Завдання методичної роботи у центрі:
- оперативне реагування на запити викладачів та майстрів виробничого навчання із сучасних педагогічних проблем;
- знайомство з досягненнями педагогічної науки та педагогічної практики, з новими педагогічними технологіями з метою впровадження цих знань для аналізу та самоаналізу педагогічної діяльності;
- організація системи методичної роботи в центрі з метою розвитку педагогічної творчості та самореалізації ініціативи педагогів;
- поповнення інформаційного педагогічного банку даних закладу про педагогічний досвід з узагальнення та вивчення досвіду роботи своїх колег;
- поширення перспективного педагогічного досвіду, набутого в колективі;
- організація рефлексивної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання у ході аналізу педагогічної діяльності й пошуку шляхів вирішення педагогічних проблем;
- надання методичної допомоги викладачам та майстрам виробничого навчання;
- створення власних методичних розробок, адаптація та модифікація традиційних методик, індивідуальних технологій і програм;
- аналіз педагогічної діяльності та діяльності учнів відповідно до сучасних вимог до рівня навчання та виховання учнів.
Робота над єдиною методичною проблемою
Робота над єдиною методичною проблемою – це колективна форма пошукової роботи, спрямованої на розв’язання актуальної психолого–педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно–кваліфікаційного рівня викладачів та майстрів виробничого навчання.
З 2014 – 2015 навчального року педагогічний колектив Регіонального центру професійно-технічної освіти №1 м. Кременчука працює над впровадженням єдиної методичної проблеми «Упровадження інноваційних педагогічних технологій як засобу розвитку учня в системі компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання». У 2017-2018 навчальному році триває ІV етап роботи з реалізації єдиної методичної проблеми (практичне дослідження проблеми).
Проблема, обрана колективом, не лише актуальна, але й перспективна, вона працює на майбутнє й відповідає вимогам наступності. Водночас вона непроста. Природно, що не можна одночасно відійти від стереотипів на рівні кожного педагога й запрацювати по-новому. Але те, що інноваційність повинна стати визначальним аспектом розвитку навчального закладу, аксіома.
Робота над єдиною методичною проблемою стала своєрідним дороговказом для педагогічних працівників Регіонального центру.
Вибір науково-методичної проблеми обумовив діагностичний етап, в якому можна визначити наступне:
- дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та інтересів як усього колективу, так і кожного педагога (шляхом відвідання уроків, позакласних заходів адміністрацією Регіонального центру, методичним активом з їх наступним аналізом);
- вивчення рівня навчальних досягнень учнів, їх вихованості, розвитку;
- анкетування, діагностування педагогічних працівників з метою встановлення рівня професійної компетентності;
- складання карти діагностики педагогічної діяльності, систематизація досягнень і утруднень педагогів;
- виявлення шляхом аналізу карти діагностики педагогічної діяльності та педагогічних спостережень за діяльністю колективу єдиної методичної проблеми, обґрунтування її актуальності для педагогічного колективу.
Єдина методична проблема була обговорена і затверджена педагогічною радою начального закладу.
Була створена ініціативна група з числа голів методичних комісій для визначення головних дидактичних та педагогічних завдань в роботі над новою єдиною методичною проблемою.
В системі науково-методичної роботи найбільш наближеною до педагогічного працівника ланкою є методичні комісії – основні масові методичні підрозділи, найбільш мобільні й динамічні за реалізацією поставлених завдань. Вони об’єднують педагогів за інтересами й створюють оптимальні умови для професійного й методичного зростання кожного педагогічного працівника, підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а в кінцевому результаті – на вдосконалення навчально-виховного процесу, якості підготовки кваліфікованих робітників.
В контексті науково-методичної проблеми вибрані проблеми всіх 10 методичних комісій, які працюють у РЦ ПТО № 1 м. Кременчука.
Для прикладу:
– методична комісія нафтопереробного профілю працює над проблемою «Забезпечення професійно спрямованого навчання та виховання майбутніх робітників»;
– методична комісія кулінарного відділення опрацьовує проблему «Впровадження та реалізація інновацій шляхом поглиблення компетентності кожного учасника навчально-виховного процесу»;
– методична комісія металообробних професій працює над проблемою «Використання інноваційних технологій у процесі формування професійних вмінь, навичок та виховання соціально–мобільної особистості» тощо.
Як бачимо, в діяльності методичних комісій прослідковується тісний взаємозв’язок із загальною єдиною методичною проблемою, що свідчить про єдність цілей і завдань у методичній роботі. Це дозволяє успішно і контрольовано реалізувати проблему підвищення педагогічної майстерності, уникнути стихійності. Адже ще А. Дістервег писав «Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути дані або повідомлені. Кожний, хто бажає до них прилучитися, повинен досягти цього власною діяльністю, власним напруженням. Зовні він може отримати лише збудження». Таким збудженням для кожного педагога і є робота над методичною проблемою.
Обґрунтувавши вибір проблеми, довівши її актуальність, спланувавши роботу в контексті проблеми кожної методичної комісії, кожного члена педагогічного колективу, в центрі проводилась велика робота щодо формування інтересу до даної проблеми, психологічної готовності працювати над впровадженням інновацій.
У розвитку творчих здібностей викладачів, майстрів виробничого навчання, крім роботи в методичних комісіях, є значні резерви, одним з яких є використання нетрадиційних форм методичної роботи. Такі форми роботи використовуються у нас в рамках роботи шкіл передового педагогічного досвіду та школи молодого фахівця.
Заняття в школах проходять у вигляді «Методичних панорам», «Методичних естафет», семінарів-тренінгів, проблемних семінарів, «Методичних бенефісів», методичних рингів тощо.
На заняттях цих шкіл проводиться апробація інноваційних методик, обмін передовим педагогічним досвідом, їх мета – запалити в кожному іскру творчості. Діє правило творення позитивного іміджу, згідно з яким кожен педагог є творчою, розумною, високоморальною особистістю, а завдання методичної служби – створити умови для реалізації цих якостей.
Сьогодні можна стверджувати, що інновації в нашому колективі вже не сприймаються як чужорідні ідеї, вони набувають визнання у більшості педагогів та стають невід’ємними елементами в системі навчально-виховної роботи. Про засвідчила методична декада, проведена у Регіональному центрі з 23.10.2017 по 01.11.2017.
Ми можемо констатувати готовність і спроможність викладачів і майстрів виробничого навчання працювати в інноваційному режимі та вдосконалювати свій методичний рівень.
Наприкінці 2017-2018 навчального року ми очікуємо на прогнозований результат ІV етапу роботи над єдиною методичною проблемою: вироблення методичних рекомендацій з використанням прийомів спрямованих на розвиток компетентностей учнів.
Методичний день
Методичний день викладача
Забезпечення творчого підходу до розв’язання складних і багатогранних проблем, які стоять перед навчальним закладом, складають основу методичної роботи, що розглядається як цілісна система заходів щодо підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівнів викладачів.
Вирішальна ланка системи методичної освіти – самоосвітня робота. Саме це мав на увазі В.Сухомлинський, коли писав, звертаючись до вчителів: «Удосконалення методичної роботи – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення».
Тому завданням навчального закладу є створити такі умови, які б давали можливість педагогам підвищувати свій професіоналізм. Адже перевага самоосвітньої роботи викладача перед іншими формами методичної роботи, як писав В.Сухомлинський, в тому, що «Знання, добуті самоосвітою, дуже міцно зберігаються в пам’яті …, бо саме у процесі самоосвіти формуються індивідуальні риси особистості, виробляється індивідуальний стиль розумової праці».
Відповідно до цього і виникає потреба в методичному дні.
Умови надання методичного дня
Права та обов’язки суб’єктів навчально-виховного процесу визначено законом України «Про освіту» та Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000
№ 964.
Методичний день надається адміністрацією професійно-технічного навчального закладу за поданням методиста або голови методичної комісії з метою його використання для самоосвітньої роботи у бібліотеках та інших інформаційних центрах (Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі).
Упродовж методичного дня викладач займається самоосвітою, а саме:
- вивченням законодавчих актів і нормативних документів з питань освіти і виховання;
- тематичним плануванням;
- оволодінням конкретними педагогічними технологіями, їх адаптацією до власної педагогічної діяльності;
- вивченням передового педагогічного досвіду;
- ознайомленням з новинками фахової літератури;
- розробкою методичних матеріалів зі свого предмета, а також позакласної роботи;
- розробкою індивідуальних планів для учнів;
- відвідуванням бібліотек;
- роботою у методичному кабінеті.
Виходячи із вищевказаного, методичний день не є для викладача додатковим вихідним днем.
Обов’язки вчителя-предметника в методичний день
- бути присутнім або брати участь у роботі всіх раніше спланованих заходів у навчальному закладі й поза ним;
- при необхідності заміняти відсутніх викладачів.
Отже, адміністрація навчального закладу має право викликати викладача на роботу, якщо в його методичний день проводяться раніше сплановані заходи у навчальному закладі й поза ним, а викладач не має права відмовитись від проведення замін, поставлених у його методичний день.
Контроль дотримання режиму методичного дня
Контроль дотримання режиму методичного дня здійснює заступник директора з навчальної роботи.